JSN Glamo - шаблон joomla Книги

лютий 2016 - інтернет-стаття на порталі "Маєш право знати"

Анастасія Комлікова: «Люблю писати  музику на замовлення, але ніколи не озвучу комп’ютерні ігри»

Комлікова

Лютий05/ 2016
avatar
Ющенко Ірина

Журналіст видання "Маєш право знати", мешканка Броварів

 

У спецрубриці «Люди» ми розповідаємо історії активних броварчан, які досягли певних успіхів у сфері громадської, політичної, культурної чи соціальної діяльності. У них є свої захоплюючі та повчальні історії, незвичні ідеї та найголовніше – сформований світогляд і життєві цінності.

Броварська композиторка  Анастасія Комлікова переконана: у музиці ще не все «сказано», тож створити оригінальне можна.  Її творчий багаж складають твори для симфонічного оркестру, хорові та вокальні композиції, хореографічні сюїти, камерна, електронна музика  та музика для театру. Тільки пісень естрадного напрямку – понад сотня. Особливе місце в творчості композиторки  займає музика для дітей. Наприкінці 2015 року побачив світ її компакт-диск із авторською програмою «Музика для малюків», що став справжньою знахідкою для тих, в чиїй сім’ї підростає  дитина, і хто вважає себе хорошими батьками. До всього, всі пісні Настя пише українською мовою. У сьогоднішньому інтерв’ю композиторка розповіла, на яку музику в суспільстві нині є попит; про замовлення, які  ні за що не погодиться виконувати; про те, на що витратила свій перший гонорар у 3 тис доларів  і чому в Броварах її творчість не так затребувана, як в інших містах.

          Досьє

Анастасія Комлікова –  представниця нової генерації українських композиторів, яка працює в різних жанрах і стилях. Член Національної спілки композиторів України, лауреат багатьох всеукраїнських конкурсів, викладач вищої категорії з 15-річним стажем. Народилася в 1984 р. у м. Донецьк у сім’ї музикантів. Вагомий вплив на  духовний розвиток дівчинки, крім батьків, справила її бабуся Валентина Андріївна, яка всіляко допомагала дитині проявити свої здібності. Коли Насті було 14 років, разом із мамою переїхала в Бровари. Середню освіту дівчинка здобула в гімназії ім. С. Олійника, яку закінчила із «золотою»  медаллю. Далі був  «червоний» диплом в інституті мистецтв ім. Драгоманова. З відзнакою в 2009 році Настя закінчила і Національну музичну академію України  ім. П. Чайковського. З 18 років композиторка поєднує творчу роботу з практикою. Працювала художнім керівником ансамблю в гімназії ім. С. Олійника,  приватній школі «Фортуна», музичній школі. Останні 8 років працює викладачем сольфеджіо і музичної літератури в Броварській школі мистецтв. Нещодавно Настю запрошено в якості викладача в інститут мистецтв ім. Драгоманова на кафедру теорії музики. Грає на фортепіано, акордеоні, бандурі. Заміжня. Чоловік Володимир – артист хору. Разом виховують 3-річну донечку Сашу.

КомліковаАнастасія Комлікова :”«Слів «особлива», «унікальна» намагаюся уникати: від них тхне зухвальством, яке відгороджує від людей. Композитор  має бути просто талановитим, інакше, в цій спеціальності йому робити нічого».

Ми зустрілися з Настею в школі мистецтв ввечері, коли її музично обдаровані школярики вже пішли додому. Так як викладачка читає теорію музики на народному відділі, переважна більшість її учнів – хлопчики 8-18 років. Частина дітей уже радують Настю своїми першими музичними творами.

–     А у скільки років Ви написали свою першу роботу? Це була музика чи відразу пісня?

–  Мабуть, років у 10. У нас із бабусею був відривний календар, де на кожній сторіночці із зворотної сторони друкувалися поезії. Ті поезії, які мені подобалися, я клеїла у спеціальній зошит. Саме ці вірші й стали основою для моїх перших творів – пісень, п’єсок. Практично всі вони були патріотичного спрямування.

Комлікова«Будучи ученицею гімназії ім. С. Олійника, я написала гімн, який гімназисти виконують уже 15 років. Приємно, що в гімназії повірили в мене, і коли я навчалася в 10 класі, поставили мій м’юзикл на англійській мові. Це була моя перша велика робота. Пізніше я написала гімн для приватної школи «Фортуна».

–     Як народилася  ідея створити програму   «Музика для малюків»? 

– Диск «Музика для малюків» вийшов наприкінці 2015 року. Цю програму я написала за рік, коли була у декретній відпустці. Поштовхом до її створення послужило кілька причин:  по-перше, у мене народилася  донька; по-друге, я шукала підробіток на час декретної відпустки; по-третє, цей підробіток я бачила в царині дошкільної педагогіки. Коли занурилася в роботу, то побачила, що україномовного матеріалу дуже бракує. Тоді зрозуміла: якщо не я напишу, то хто?

Комлікова“Процес творчості не тільки тоді, коли сидиш за інструментом. Дія в голові має булькати постійно»

–      Що собою представляє  програма

–   Це програма гармонійного розвитку дітей 2 – 5 років засобами мистецтва. Орієнтована вона на центри раннього розвитку та дитячі садочки. У ігровій формі діти отримують знання про навколишній світ, тварин, казкових персонажів. Кожен урок містить невеличку інтерактивну лялькову виставу. Кольори, лічба, пори року, прості маніпуляції із предметами – ложкою, м’ячем, кубиками, хустинкою. Дітки знайомляться із виглядом та звучанням українських народних інструментів, найбільш відомих інструментів симфонічного оркестру, творами світової музичної класики. На заняттях діти малюють, танцюють, ліплять. Звичайно, у 20 піснях я не змогла  розповісти про все, що мають знати діти. Планую написати другий випуск. Викладачі, які також працюють із дітками, навіть підказують, про що саме мають бути пісні. Також у планах написати розгорнуті поурочні плани з повним текстовим, музичним, демонстраційним та дидактичним матеріалами.

КомліковаПід час заняття з малечею КомліковаПрограма “Музика для малюків” у дії.  Студія дитячих свят “Ойка”. Місто Бровари. 2015 рік.

–    Судячи з озвученого, в Україні на дитячі пісні українською – значний попит.

–  Після того як  вийшов диск «Музика для малюків», я вже провела 20 майстер-класів для музичних керівників дитсадків, студій раннього розвитку в Київській області та  місті Кіровоград. Вихователі кажуть, що на такий диск довго чекали, адже якісного матеріалу  для дітей українською мовою дуже мало. І чим менша дитина, тим його менше. Щоб написати для  малюка пісеньку, потрібно відчувати дитину і говорити його “мовою”, де мінімум незрозумілих слів. А це можна лише тоді, коли працюєш із дітьми.

“Радію, що тісно співпрацюю з народним дитячим хором «Веснянка»  центру «Арт», також із народним ансамблем танцю «Україна»“.

–    Скільки майстер класів Ви провели в Броварах?

–    Аж один.

–    Чому так мало?

–  Не знаю:). Взагалі, співпраця з творчими колективами Броварів пожвавилася лише нещодавно: мої пісні стали частіше виконувати дитячі хори  музичної школи та школи мистецтв. На жаль, у Броварах немає умов для постановки моїх театральних проектів (опери, балету). Тому більше мене знають по першій виданій збірці пісень.

КомліковаПісля авторського концерту в музичній школі ім. Леонтовича. Місто Донецьк. 2013 рік.

–   А що це за пісні?

–  Це «Пісні до свят». Саме під також назвою  наприкінці 2012 року вийшов мій збірник дитячих пісень на слова поетеси Лариси Дубас. Ці пісні, як і «Музика для малюків» – соціальне замовлення. Просто хотілося написати те, на що у суспільстві дійсно попит. Для цього я побувала у видавництвах, де мені й підказали тему для написання.  «Пісні до свят» – для діток старшого дошкільного і шкільного віку, які активно співаються у загальноосвітніх та музичних школах не тільки Броварів. Нині актуально співати під фонограму, тож я зробила аранжування, і, крім фортепіанного супроводу, випустила диски з «плюсовою» і «мінусовою» фонограмами.

–    Які з цих пісень, на Вашу думку,  найбільш популярні?

–  Наприклад, пісня «Святий Миколай». Її ніхто спеціально не розкручував, та за 2 роки, відколи вона на «Ютубі», пісня набула великої популярності. Також користується попитом і пісня «Мама».

А пісня  «Вогонь» на дитяче Євробачення-2014 – це також соціальне замовлення?

– Ні. До мене звернулися батьки талановитої дівчинки з Алчевська Анни Ліхоти з проханням написати для їхньої доньки пісню, з якою вона хотіла виступити на дитячому Євробаченні. З моєю піснею «Вогонь» Аня потрапила до двадцятки кращих і вийшла у фінал.

«Хотіла б укладати свої вміння, в першу чергу, в соціально значимі проекти».

–    І часто  Вам замовляють написати музику?

–  Я постійно пишу комерційну музику. Наразі виконую замовлення  поетеси зі Львова: пишу пісню про маму. Скажу чесно: люблю  працювати на замовлення, адже ти розумієш, що це потрібно. Пишу корпоративні гімни, оригінальну музику для хореографів, пісні для виступів на конкурсах як дорослим, так і дітям. Чим складніше замовлення, більше обмежень, тим мені працювати цікавіше – тоді вмикається кураж.

КомліковаПісля авторського концерту в спілці композиторів України з композиторкою із Черкас Є. Марчук.

–    Ви більше пишете для дітей чи для дорослих?

–   Мене сприймають як дитячого композитора, але я себе так не позиціоную: просто в дитячій музиці моя творчість успішна зовнішньо. У мене є альбоми і для дорослих: «Емоції» та «Птахи і квіти». Також для Донецького театру опери й балету я написала двоактний балет «Форвард», який мали поставити до Євро-2012.  Два роки я працювала над ним, занурилася у футбольну тематику, однак  щось не склалося з фінансуванням і цей балет не поставили, хоча музику з симфонічним оркестром записали.

–    А яке замовлення Ви не погодитеся виконувати?

–  Я не візьмуся писати музику до комп’ютерних ігор, де є насильство. Зате постійно  розвиваюся в напрямку написання музики до фільмів: пишу музичний супровід до невеличких відео. Але мрію, що мені колись запропонують попрацювати і в кінематографії, так  само, як моєму викладачу з консерваторії Аллі Загайкевич. Вона – автор музики до фільму «Поводир».

–    А про свій перший гонорар можете розповісти?

–    У 2008 році я взяла участь у Всеукраїнському конкурсі композиторських талантів «Спалахи багаття», організований дитячим журналом «Пізнайко». На конкурс 450 композиторів представили півтори тисячі творів. Мені відповідь довго не надходила, тож  про конкурс я забула. А потім  раптова звістка: я отримала 1 премію  за  твір на слова Павла Тичини «Дзвіночки». Цей вірш ще до мене було покладено на музику, однак  вона мені не подобалася, тож я написала свою. Але не сподівалася, що цей твір  оцінять у 3 тисячі доларів! Тоді подумала: якщо вони мені прийшли з творчості, то я їх туди і витрачу. Завдяки  цим грошам, великий  колектив професіоналів  поставив на сцені Оперної студії Національної музичної академії мою дипломну роботу – камерну експериментальну оперу «Самотність». Під час прем’єри її записали для фонду Національного радіо.

–    Про що мріється?

–  Перше – захистити дисертацію. А далі – хочу взятися за великий серйозний проект. Відчуваю, що це мені потрібно, як композитору для подальшого зростання. Моя музика нестиме тільки красу, навіть через біль, і ніколи не запліднюватиме світ негативом.

КомліковаНатхнення, підтримка і опора – чоловік Володимир і донечка Саша.

Якщо Ви маєте побажання щодо наступних героїв нашої рубрики або готові порекомендувати претендентів, пишіть нам на електронну скриньку редакції: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Go to top